Свободу заборонити неможливо

«Ви намагалися закинути комара?

Він не летить. Вірніше, летить,

але туди, куди сам хоче.

Тому треба бути легким і незалежним»

М.Жванецький

Українську владу лихоманить від жаху. Те, чого блакитні узурпатори бояться найбільше, наближається з невідворотньою неминучістю. Майдан. Місце, де вони завжди переможені. Це не площа в центрі Києва – це подих свободи в серцях людей. Вони цього не розуміють. Не дано. Незрозумілого будь-яка істота боїться найбільше, навіть низькоорганізована.

Напередодні Дня Свободи жах влади розливається безмежно. Вони хочуть заборонити зібрання людей під будь-яким приводом, хай найсміхотворнішим. Ціле село їде проводити хресний хід. Смертельна загроза Президентові Литви саме у цей день. Кілька невідомих нікому організацій раптом виявляють бажання мітингувати тут і тепер. Синтетична йолка вагою 50 тон потребує негайного монтажу. «Йолка» – неологізм української мови, який означає проффесіоналізм влади. «Проффесіоналізм» – теж неологізм, обов’язково через дві «ф», походить від слова «проффесор»… Навіть до Міжгір’я, куди марно рвалися журналісти протягом півтора року, вони готові запросити, надійна людина відведе. Тільки не на Майдан…

Вони забороняють організовані зібрання – кияни заявили, що прийдуть неорганізовано, кожен сам по собі, просто подихати вечірнім повітрям. Вони переймаються безпекою високого гостя – кияни запросили шановну пані до себе в гості на Майдан. Навряд чи вона віддасть перевагу малописьменному диктатору перед вільним народом європейської країни. Бо вона сама – лідер вільного народу європейської країни.

Вони обносять жахливе місце залізним парканом – і не розуміють. що Майдан не там, не на плитці, за яку намагаються судити вільних підприємців. Майдан – це свобода. Свобода в серці кожного. Її не можна огородити, заборонити, відмінити. Паркани не захистять від народу, який вирішив стати вільним. Який вирішив сам творити власну долю.

Кожен істерично-безглуздий крок агонізуючої влади лише прискорює її кінець. Вона вже показала свою слабкість і свій переляк. Пережахану владу народ вже ніколи не злякається. Попереду – фінішна пряма. Дякуємо, що вони допомогли нам згуртуватися і порозумітися.

Сергій Мельниченко, голова Коаліції Учасників Помаранчевої Революції

Advertisements

One comment

  1. Леночка

    ..Дожились…Вот оно! Прямо по Жванецкому! Туда не ходи, сюда не ходи…Благо среднее поколение не совсем забыло о “конспирации” и тихом протесте, вот и организуем теперь культурный ВЕЧЕРНИЙ МОЦИОН с оранжевыми ленточками за пазухой!!! Б…дь!!! Это ж сколько теперь металла понадобится на решетки, оградки и браслетки в стиле хай-тек!!! Сколько пара выйдет! Одних – сюда, других – …а, ну их, других…Зачем столько кормить-то!! А для услужения – хватит всегда… Так что, пройдемся? По любимым улицам и площадям ГОРОДА?.. ДО ЗУСТРІЧІ !!

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s